Позов до суду на банк

Позов до суду на банк


Бесплатная юридическая консультация:

До Святошинського районного суду м. Києва

Заявник: Відповідач: Букач Микита Анатолійович м. Київ, вул.. Ком. Рикова, 7, кВ. 84

Представник: Коротя Роман Олександрович 01001, м. Київ, вул..

Оглавление:

Велика Житомирська, 15Б

Особи, які беруть участь у справі

Позивач: ПАТ «Акцент-Банк»


Бесплатная юридическая консультация:

Суддя: Борденюк В.В.

Заперечення На позовні вимоги про стягнення кредиту

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ПАТ «Акцент-банк» до Букач М.А. про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Потрібно зазначити, що вказаний позов є незаконним та необґрунтованим та підлягає залишенню без задоволення, обґрунтування чого полягає в наступному:

Відповідач не має боргових зобов’язань перед Позивачем. Позивач не надав суду жодних доказів того, що відповідач заборгував Позивачу грошові кошти зазначені в позовній заяві. Позивачем на підтвердження начебто боргу Відповідача до суду подані:


Бесплатная юридическая консультация:

розрахунок заборгованості, копія анкети позичальника, умови та правила надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою, виписка за період з 18.01.2011р. по 18.07.2016р. та фотокартка.

Потрібно зазначити, що вказані документи не можуть підтверджувати факт існування боргу Відповідача перед Позивачем, обґрунтування чого полягає в наступному:

• Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій.

Відповідач не погоджується з сумами зазначеними в розрахунку та вважає їх надуманими.

• Копія анкети позичальника не може підтверджувати існування боргу оскільки вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні Цивільного кодексу України і для укладення договору обов’язковим елементом процедури такого укладення є прийняття цієї пропозиції (акцепт), відсутність якого підтверджується матеріалами справи, що свідчить про не існування договору між сторонами. Додатково потрібно зазначити, що в зазначеній анкеті відсутні будь які умови, які є істотними для кредитного зобов’язання: в анкеті відрізняється сума грошових коштів від тієї, яку зазначає позивач в позові (в анкеті зазначена сумагрн, а в позовігрн), відсутня умова про надання Позивачем тієї чи іншої суми, відсутня умова про обов’язок повернення тієї чи іншої суми, відсутній строк надання грошових коштів Позивачем та строк повернення цих коштів Відповідачем, відсутні будь які посилання на картку, з якої Відповідач міг отримувати грошові кошти, відсутня умова про отримання цієї картки відповідачем.


Бесплатная юридическая консультация:

• Умови та правила надання банківських послуг, а також правила користування платіжною карткою не можуть підтверджувати факт існування боргу оскільки в цих документах немає жодного посилання на Відповідача, а також вони не підписані Відповідачем, що свідчить про те, що вони на Відповідача не розповсюджуються. Вказаний висновок співпадає з правовою позицією Верховного суду України відображеною в постанові №6-16цс15 від 11.03.2015р. відповідно до якої «Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п’ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.»

• Виписка за період з 18.01.2011р. по 18.07.2016р. не можуть підтверджувати факт існування боргу оскільки в ній не зазначено інформацію про те, по якій самі картці і по якому саме рахунку, ця виписка. Також в матеріалах справи немає жодного доказу, який би підтверджував ту обставину, що Відповідач отримував якусь картку або йому був відкритий рахунок. Також в цій виписці зазначений кредитний ліміт нагрн, а позивач в позовній заяві зазначає, що ліміт має місце в розмірігрн. Також виписка вказує на те, що ліміт був наданий 01.08.2011р., а в позовній заяві Позивач зазначає, що кредит надавався 12.07.2011р. Вказані розходження свідчать про те, що вказана інформація не є достовірною.

• Фотокартка не може підтверджувати факт існування боргу оскільки на ній не можна визначити її номер, а також в матеріалах справи відсутня будь яка доказова база того, що ця картка є кредитною і неможливо визначити з фотокартки, яка сума грошових коштів надавалася за нею і чи вона взагалі надавалася.

Виходячи з вказаних пояснень можна зробити висновок, що всі доводи Позивача, які містяться в його позовній заяві є надуманими, а сама позовна заява є необґрунтованою.

На підставі вищезазначеного,


Бесплатная юридическая консультация:

ПРОШУ:

1. Залишити без задоволення позовну заяву ПАТ «Акцент-банк» до Букач Микити Анатолійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Застосувати позовну давність відносно позовної заяви ПАТ «Акцент-банк» до Букач Микити Анатолійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Коротя Р.О. __________________ 13.10.2016р.

Источник: http://mayorovgroup.com.ua/dokumenti/427-zaperechennya-na-pozov-banku-po-kartkovomu-kreditu


Бесплатная юридическая консультация:

Коли банк подає до суду при простроченні

Критерії подачі банком позову до суду законодавством не встановлені. Пропускна здатність українських судів не дозволяє банкам подавати в суд при найменшому простроченні. Як правило, при простроченій заборгованості понад 90 днів банк подає до суду.

Законодавством не встановлені чіткі критерії подачі позову до суду за простроченим кредитом. Банки самостійно вирішують, коли і при якій сумі прострочення звертатися до суду. Час звернення до суду обмежений лише строком позовної давності.

Детальніше про термін позовної давності ми писали раніше.

Банківський співробітник погрожує судом. Наскільки він щирий?

Як правило, навіть при незначному простроченні співробітник банку або колекторського агентства загрожує позичальникові подачею позову до суду. Розберемося в реальності таких погроз.

В Україні діє 660 місцевих загальних судів, в яких працює приблизно 6 тис суддів. За відкритою статистикою в першому кварталі 2015 року місцеві суди розглянули 1,3 млн справ із 1,6 млн, що надійшли. Тобто на одного суддю припадає близько 40 справ на місяць або 2 справи в робочий день.


Бесплатная юридическая консультация:

Як бачимо, суди досить перевантажені, і при існуючії черзі навряд чи банк буде звертатися до суду до того, поки не переконається, що всі інші засоби вже не діють.

Ознаки того, що банк скоро подасть до суду

За кожним кредитом банки формують грошові резерви зі свого прибутку. Чим надійніший кредит — тим резерв менший, і навпаки.

Згідно стандартам НБУ, якщо прострочення по кредиту перевищило 90 днів, такий кредит визнається умовно «безнадійним» і під нього формується резерв в розмірі 100% від суми кредиту. Це «максимальний біль» для банку.

Тому якщо за кредитом платежі не здійснювалися понад 90 днів, напевно, за таким кредитом сформований позов. При цьому, можливо, справа ще полежить в черзі, поки суд ухвалить іі до розгляду.

Висновок

Ми ні в якому разі не схиляємо ігнорувати повідомлення банку при простроченні. Навпаки, рекомендуємо вирішити проблеми не доводячи до суду. У той же час при незначній затримці платежів по кредиту не слід надмірно панікувати щодо передачі справи до суду.

Источник: http://www.candb.com.ua/block_of_articles/ua/koly-bank-podaye-do-sudu-pry-prostrochenni


Бесплатная юридическая консультация:

Банк подав в суд по кредиту — що робити?

Тривалий час Ви сплачували кредит, однак потім настав момент – коли Ви вже не мали можливості його сплачувати. Минув час і Ви отримали позовну заяву банку до суду про стягнення з Вас заборгованості по кредиту + відсотки + комісії + пені+ штрафи+++. Ви побачили усі ці величезні цифри, написані Банком, і вирішили: а що ж робити? Треба йти здаватись, бо винен! Потім Ви: або прийшли до суду без адвоката і нічого зробити не змогли/або взагалі не пішли до суду, а потім вже до Вас самі державні виконавці почали ходити.

Ви думаєте: що ж я можу зробити проти банку? Це ж БАНК!

Дійсно, гроші банку Вам повертати буде треба, ОДНАК ні в таких сумах, які нарахував Вам банк.

Ніколи не погоджуйтесь відразу із позовом Банку!Тисячі Відповідачів по Україні роблять помилки, що не приходять в суд по позовам про стягнення боргу і не заперечують проти сум, нарахованих банком. Тому суди виносять вже шаблонні судові рішення про стягнення боргу. А що ж нарахував вам банк? Коли Відповідач у таких справах не з’явився або не заперечує проти суми позову, то суд не перераховує суму зазначену банком, і, відповідно, виносить рішення — стягнути з Вас борг в сумі ___хххх____ грн.

Я лише кілька разів зустрічала позовні заяви банку про стягнення заборгованості, щоб банк правильно, згідно договору, нарахував Відповідачу штраф, пеню. Банки махлюють! Насправді суми боргу значно менше, ніж вказує банк. Чому ж суди вірять банкам? Бо, коли у суда є лише розрахунок банку, то він їм і керується. Щоб суд став на Вашу сторону та зменшив суму боргу, Вам потрібно вмотивовано заперечувати на позовну заяву банку про стягнення з вас суми боргу за кредитом.


Бесплатная юридическая консультация:

Крім того, у багатьох випадках, коли банки бачать, що позичальники почали із ним “юридично сперечатись”, то потім, після черги перемов, вдається домовитись із банком про списання штрафів, пені, прострочених відсотків.

Висновок: не треба зразу погоджуватись на позов банку, треба спробувати з банком поборотися, бо ви можете заощадити собі десятки тисяч гривень!

В «боротьбі» із Банком Вам буде потрібна допомога кваліфікованого адвоката по кредитним справам.

В цьому випадку адвокат Шурховецька Людмила Ігорівна надасть Вам повний комплекс послуг: консультація, аналіз Ваших документів, заперечення на позов банку або підготовка зустрічної позовної заяви до банку, переговори із Банком, ведення справи в суді.

Ми обгрунтуємо та докажемо Вашу правову позицію в суді, тому що надаємо виключно високопрофесійну адвокатську допомогу, яка грунтується на новітній судовій практиці, а не на теоретичних знаннях!


Бесплатная юридическая консультация:

Источник: http://urkonsult.com.ua/uk/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96/%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%96-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8/82-%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2-%D0%B2-%D1%81%D1%83%D0%B4-%D0%BF%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83

Банк подав позов до суду за несплату по кредиту. Що робити позичальникові?

Широке поширення фінансово-кредитних установ і різноманітність наданих ними послуг дозволяє кожному бажаючому оформляти кредити без особливих витрат часу. Саме тому практично у кожної людини є один або кілька кредитів, за якими щомісяця необхідно вносити платежі. Брати грошові кошти в кредит завжди набагато простіше, ніж їх повертати. Іноді відбуваються непередбачені ситуації, коли платити по кредиту нічим. Що робить в даному випадку кредитор?

Судовий позов банку по стягненню кредитної заборгованості: що робити позичальникові

В основному, при довгій несплаті боргу за кредитними зобов’язаннями позичальником банк починає спрямовувати письмові повідомлення у вигляді листів або СМС-повідомлень з погрозами про заклад нібито кримінальної справи або конфіскації майна. Однак фінансова установа не є державним органом, яка уповноважена проводити такі процедури. При неефективності даного способу стягнення заборгованості кредитна справа передається колекторським фірмам. Колектори працюють з проблемним клієнтом протягом певного періоду часу, і в разі невдачі банк може звернутися до суду. Позичальник, у свою чергу, отримає повістку з датою і часом проведення засідання.

Що робити позичальникові?

Для підготовки на засідання позичальник повинен підготувати такі документи:


Бесплатная юридическая консультация:

• копії та оригінали чеків про щомісячні платежі за весь період;

• офіційні документи, що підтверджують справжню причину затримки виплат по кредиту (лікарняний лист, трудову книжку з записом про звільнення, ін.).

Якщо оплата за кредитом не проводилася з об’єктивної причини, тоді позичальникові рекомендується звернутися до медіатора, який спеціалізується по розгляду в кредитних справ. Він відмінно орієнтується в законодавстві, тому допоможе списати частину накопичених штрафів.

При неповажній причині несплати кредиту краще найняти адвоката, який представлятиме інтереси позичальника в суді. Професійно підготовлений юрист зможе знизити штрафні санкції за кредитом або відстрочити платіж.

Як проходить судове слухання по проблемному кредиту?


Бесплатная юридическая консультация:

Судове слухання, як правило, проводиться за місцем реєстрації позичальника і, в окремих випадках, за його основним місцем проживання. Для врегулювання виниклого спору позичальникові краще відвідувати кожне засідання, не в якому разі не ховатися і не пропускати їх з неповажної причини. Це доводить, що він повністю готовий вирішувати проблему з кредитом. У ході розглядів позичальник і банк можуть укласти мирову угоду, згідно з яким схема повернення боргу буде обговорена і затверджена ними самостійно. В іншому випадку, потрібна готуватися до продажу майна для погашення кредиту.

Доручення про конфіскацію майна передається судовим приставам або, на прохання позичальника, він може самостійно реалізувати частину майна для погашення боргу. Деякі намагаються переписати рухоме і нерухоме майно на родичів або друзів в цілях його заощадження. Однак такі дії можуть бути розцінені як шахрайство, що посилить ситуацію, що склалася. При недостатній сумі коштів, отриманих від продажу матеріальних цінностей, суд винесе постанову про стягнення решти боргу з заробітної плати позичальника в розмірі від 20 до 50%.

Найбільш простим способом стягнення заборгованості для банку є подача письмової заяви на отримання судового наказу. В даному випадку, суд передає банку законні підстави скористатися послугами колекторських фірм для стягнення заборгованості шляхом реалізації майна. Позичальник, у свою чергу, при незгоді може подати зустрічну заяву із зазначенням фактичної причини відмови від таких процедур.

У яких випадках позичальник може подати зустрічний позов:

1. Некоректна поведінка представників банку на адресу позичальника.


Бесплатная юридическая консультация:

2. Зміна умов за кредитним договором без повідомлення другої сторони.

3. Справляння незаконних комісій за оформлення кредиту або підключення смс-банкінгу без відома платника.

4. Неправильне нарахування штрафних санкцій (помилки у підрахунках).

5. Якщо позичальник повідомив банк про виниклі фінансові труднощі, а він, у свою чергу, не пішов на поступки.

Источник: http://kredytor.pp.ua/bank-podav-pozov-do-sudu-za-nesplatu-po-kredytu-shho-robyty-pozychalnykovi.html


Бесплатная юридическая консультация:

Як виграти у банку суд щодо кредиту?

Поради практикуючого юриста

Чи варто хвилюватися?

Виходячи з мого досвіду, ймовірність опинитися в суді за позовом банку безпосередньо залежить від виду і розміру кредиту. Якщо він беззаставний і на суму від 5000 догривень, то «шанс» на те, що банк стане судитися – не більший ніж 10%. Подавати до суду за такими боргами економічно не вигідно. Тому їх найчастіше передають в роботу або продають колекторам, а ті вже на боржника психологічно тиснуть. Якщо ваш борг віддогривень, то тут імовірність нарватися на суд приблизно 50%. Ну і якщо борг більший за цю суму або якщо він заставний (іпотека, автокредит), то, швидше за все, суду не уникнути. Але це не означає, що все пропало. Нерідко банки допускають помилки, які грамотний юрист може використовувати проти них самих.

Помилки банків

Як правило, помилки полягають у невідповідності іпотечних кредитних договорів, договорів поруки вимогам законів України «про захист прав споживача», «про банки і банківську діяльність» та положенням Цивільного Кодексу України. Наявність таких порушень може знайти тільки кваліфікований фахівець.

Одна з найчастіших помилок – порушення строків позовної давності. Інколи це відбувається через некомпетентність юристів банку, але часто вони просто не встигають обробити всі кредитні справи через їх кількість. Наслідки для банків можуть бути різні: від визнання недійсними окремих пунктів до всього договору в цілому. Ось кілька прикладів.

6 років тому мій клієнт Петро взяв у Альфа-Банку кредит без застави нагривень. Через півроку він втратив роботу і обслуговувати його далі не міг. Цієї весни, коли сума боргу з урахуванням пені і штрафів зросла догривень, банк подав до суду. Петро думав, що його ситуація безнадійна, адже банк діяв суворо згідно з кредитним договором. Але коли ми вивчили документи, стало ясно, що кредит брався на два роки, і термін позовної давності за договором сплив шість місяців тому. Ми подали клопотання про відмову в позові, і його задовольнили. Тепер банк не зможе примусово стягнути з Петра не лише відсотки та штрафи, але і суму боргу.

Інший приклад. Один з банків подав до суду на мого клієнта Олександра, вимагаючи стягнути з ньогогривень пені, яка нараховувалася протягом 2,5 років. Ми подали заперечення, і суд відмовив банку. Річ у тому, що за договором пеня нараховувалася з моменту прострочення, а строк позовної давності щодо стягнення пені, відповідно до ст. 258 Цивільного Кодексу, становить один рік. Тобто банк повинен був звернутися з цією вимогою на 1,5 року раніше.


Бесплатная юридическая консультация:

Як не втратити майно і виплачувати борг на своїх умовах

Банк подав до суду. Що далі?

Про це поштою повинно прийти відповідне повідомлення. Але на практиці це не завжди так. Воно, наприклад, може прийти з великим запізненням або не прийти зовсім. З різних причин: помилка в адресі відповідача або банальний брак грошей у судової канцелярії на рекомендовану кореспонденцію. Тому якщо ви давно не платите і вам вже погрожували судами, то не зайвим буде раз на місяць навідуватися в районний суд і самому дізнаватися в канцелярії, чи немає проти вас позову. В іншому випадку суд може пройти без вашої участі.

Але якщо звернутися до фахівця, у цьому не буде катастрофи. Досвідчений юрист зможе скасувати ухвалені без вас рішення і розпочне слухання справи спочатку. На мою думку, якщо справа дійшла до суду, то залучення юриста – безальтернативний варіант. Якщо, звичайно, у позичальника у самого немає багатого досвіду в галузі права. Адже навіть у виграшному на перший погляд для боржника випадку, коли банк «проспав» строки позовної давності, результат справи може бути не на користь клієнта. Суд не стане автоматично застосовувати цю норму проти банку. І якщо позичальник не зможе довести свою позицію, то банк цілком здатний виграти справу. Не кажучи вже про більш складні ситуації.

Три тактики боротьби з банком

Якщо справа вже в суді, то потрібно визначитися з моделлю поведінки. Вона, звичайно, буде залежати від конкретної ситуації, але в цілому, з мого досвіду, у кредитних справ є три виграшні тактики.

Перша тактика – шукати в кредитних договорах або договорах поруки «діри» і, якщо такі є, судитися з банком, сподіваючись на перемогу. Іноді так вдається прибрати з кредитного договору несправедливий пункт або оскаржити його. Ось приклад з моєї практики. Антон виступив поручителем за кредитом Андрія. Останній припинив платити, і банк подав до суду на обох. До мене звернувся поручитель Антон. Вивчивши справу, я побачив, що кредит був узятий 2008 року, а 2011-го банк підписав з боржником договір реструктуризації боргу. Через нараховану пеню загальна сума боргу зросла на $6000, а щомісячний платіж – на $200 у порівнянні з тими сумами, за які поручився Антон. Але, згідно з положеннями Цивільного Кодексу, збільшення суми боргу могло відбутися тільки за згоди поручителя. В результаті суд визнав претензії банку до Антона недійсними.


Бесплатная юридическая консультация:

Друга тактика – брати банк «на замору». Можна всіма можливими процесуальними способами затягувати судовий процес: подавати апеляційні скарги, клопотання, зустрічні позови, заяви про витребування документів або проведення експертиз. Для чого це потрібно? Наводжу конкретний приклад. Мій клієнт хотів закрити питання з банком щодо заставного кредиту, але не зміг домовитися про ціну. Банк хотів на $більше, ніж був готовий заплатити клієнт. Після того, як переговори зайшли в глухий кут, банк заявив, що через суд забере заставну квартиру. Ми почали активно затягувати судовий процес: заперечували сам факт відкриття провадження в апеляції, посилаючись на те, що боржник проживає в іншому місці, вимагали від банку надання різних додаткових документів тощо. Зрештою через два роки банк пішов на поступки. Кредит був закритий на умовах боржника.

Існує купа законних способів затягування судового процесу. Але потрібно розуміти, як їх застосовувати в тій чи іншій конкретній ситуації. Всі вони повинні відповідати Кодексу і бути належним чином оформленими, інакше будуть відхилені судом. Тому повторюся – краще, якщо справою буде займатися фахівець.

Источник: http://finance.ua/ua/credits/kak-vyigrat-sud-u-banka-po-kreditu

Суд з банком по кредиту

Що робити, якщо банк подав у суд за несплату кредиту?

Сьогодні, в Україні, проблеми з банками, які видали позичальникові кредит, нерідко переростають у судові розгляди. Виникають подібні негаразди, не тільки через нестабільну економічну ситуацію в державі, але й через безліч нюансів, схованих не в одному кредитному договорі. Саме тому варто сказати, що, на жаль, у судовій практиці найчастіше суд з несплати кредиту виграє представник банку. У більшості випадків з рішенням суду – не посперечаєшся. Адже існує безліч позичальників, у яких є погана кредитна історія, а борг банку вже давно переріс захмарні суми. Але існує також й інша категорія позичальників, які страждають через перших. Бувають випадки, що позичальники, які завжди вчасно виплачували кредит, опиняються в ситуації, коли їхнє фінансове становище не дозволяє виконувати свої зобов’язання за кредитним договором у певний період. Але в більшості випадків кредиторів більше не цікавить подібне, тому що той час, коли банки залякували своїх клієнтів лише письмовими повідомленнями про те, що подадуть позов до суду, залишився далеко в минулому. Суд по кредиту вже не рідкість, тому навіть ті сумлінні позичальники, які мають певні труднощі з фінансами, також стають учасниками судових розглядів з банками. Час змінився й взаємини фінустанов з боржниками теж. Тепер стягнення боргів – цілком повсякденна справа, а подати в суд на боржника можуть незалежно від суми його кредитного боргу.

Що ж робити, якщо банк подав у суд за невиплату кредиту? У такій ситуації найголовніше – це не панікувати! Варто відразу ж нагадати собі, що суд з банком – це вкрай серйозна й важка справа. Насамперед, необхідно пам’ятати, що в кожного банку є досвідчені юристи та адвокати, які в будь-який час готові стягнути з боржників будь-які суми боргу. Тому, якщо ви не знаєте, як виграти суд у банку по кредиту, не зовсім обізнані в нюансах юриспруденції, то потрібно піти за прикладом фінансової установи й звернутися по допомогу до професійних юристів та адвокатів. Юридичні експерти з нашої компанії, вивчивши вашу справу, зможуть знайти вірний спосіб боротьби із представниками банку й визначать кращі шляхи рішення вашої проблеми. Звичайно, повністю звільнити вас від виплати кредиту не зможе жоден адвокат у світі, раз ви вже підписали відповідний договір. Але з нашою допомогою суд з банком по кредиту може завершитися для вас помітним зменшенням процентних ставок, штрафів й інших фінансових санкцій, які були накладені на вас банком.


Бесплатная юридическая консультация:

Чому банк не подає в суд?

Безліч несумлінних позичальників іноді дивуються тому, що їхні банки не подають на них у суд, адже їм потрібні гроші. А, як відомо, чим більше прострочення, тим менше шансів на виплату боргу. Але, саме в цьому й ховається відповідь на питання, чому банк не подає в суд. Коли ваші шанси на виконання своїх обов’язків за договором знизяться до самого мінімуму, тільки тоді банк і почне діяти.

Але якщо вчасно звернутися до досвідчених юридичних фахівців, тоді вам не доведеться у майбутньому переживати щодо того, чи можна виграти суд у банку й добитися перегляду кредитної угоди. Наприклад, у випадку, якщо позичальник дійсно не має можливостей погашати кредит, то цілком можна спробувати:

  • збільшити строк погашення позики;
  • зменшити суму кредиту, процентну ставку або штраф;
  • списати відсотки, штраф, а в деяких випадках навіть частину суми заборгованості.

Також деякі позичальники цікавляться тим, чи можна подати позов на банк, якщо його співробітники постійно надзвонюють родичам або друзям. У такому випадку необхідно звернутися до кредитного договору, у якому завжди є пункт про передачу особистих даних, якщо виникає борг. Але є й ряд виключень із правил, які можна використовувати проти докучливих банківських співробітників.

В якому разі банк подає в суд?

У тому випадку, якщо ваше прострочення по кредиту – ледь більше 14 днів, то, звичайно ж, банк не буде вживати до вас ніяких мір. Найчастіше, банк подає в суд, якщо затримують виплату більш ніж на 90 днів. При цьому фінустанову не буде хвилювати сума заборгованості. Подібна позиція банку цілком логічна й має всі шанси на те, щоб суд виніс рішення на його користь. Іншою причиною того, що банк подав у суд, є неможливість списання простроченого боргу без рішення суду.

Крім цього, відповідно до українського законодавства, кредитор може звертатися з позовом до суду лише протягом 3 років з моменту виникнення кредитного боргу. Через це багато банків стараються не затягувати цю справу і максимально швидко подають заяви до суду, щоб боржник повернув свій кредитний борг. Але не варто думати, що банк відразу ж, після трьох місяців заборгованості, звернеться до суду. Отримати повідомлення про те, що банк подав у суд за несплату кредиту можна вже після перших зусиль банку вирішити питання в досудовому порядку.


Бесплатная юридическая консультация:

Також бувають випадки, коли, незважаючи на те, що банк подав у суд на стягнення кредиту, судове засідання може не відбутися. Справа в тому, що виконавчі органи можуть видати указ, відповідно до якого представники банку мають повне право витребувати з боржника його майно еквівалентне сумі погашення заборгованості. Уникнути подібного можна, тільки якщо вчасно зреагувати на те, що трапилось й подати зустрічний позов на банк. Фахівці з нашої компанії, у такому випадку, оперативно зможуть виконати ряд необхідних дій з вашого захисту й захисту вашого майна від стороннього зазіхання.

Як діяти боржникові, якщо кредитори подали в суд за кредит?

Суд з банком за несплату кредиту – досить розповсюджене явище в сьогоднішній час. Але навіть, незважаючи на це, деякі знають, як діяти в такому випадку і як подати в суд на кредитора. Саме тому ми пропонуємо вам ознайомитися з деякими порадами, які допоможуть вам у боротьбі з банками:

1. Спочатку потрібно уточнити наступні моменти:

  • Скільки часу залишилося до закінчення строку можливої подачі позову в суд. Звичайно, звернутися в суд представники банку можуть протягом 3 років з моменту виникнення вашої заборгованості (у випадку штрафних санкцій подібний строк значно менший, і становить 1 рік). Водночас можете перевірити, чи немає в договорі пунктів, які можуть вплинути на збільшення терміну.
  • Спробуйте перевірити, чи точна сума вашої заборгованості, а водночас і суми штрафних санкцій.
  • По можливості, підготуйте документи для подачі в суд, які допоможуть знизити суму штрафів.
  • Перегляньте вашу кредитну угоду й по можливості відшукайте в ній пункти, які відповідно до законодавства можуть бути неправомірними або недійсними. Наприклад, відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» будь-який штраф, накладений на боржника за невиконання своїх кредитних зобов’язань, не може бути більшим 50 % вартості самого товару (тобто кредиту). Подібні випадки нерідкі, тому будьте уважні!

2. Якщо банк подав у суд за прострочення кредиту, то не варто робити вигляд, що нічого не трапилося. Якщо ви не з’явитеся в суд, щоб захистити свої права – для банку, як і для суду, це буде доказом вашої провини. У такому випадку також зверніть особливу увагу на те, коли ви укладали угоду з банком по кредиту. Будь-які угоди, укладені після 16 жовтня 2011 року (саме в той період у ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» були внесені нові зміни) мають безліч пунктів, які можна заперечити в суді.

3. У більшості випадків суд по несплаті кредиту здійснюється за місцем проживання відповідача, тому довідатися, чи прийшла на ваше ім’я позовна заява від банку можна саме у суді за вашим місцем проживання (під час відвідування суду не забудьте взяти з собою паспорт). Також інформацію про позов можна перевірити на сайті відповідного суду. Якщо ви його не знайшли, тоді необхідно звернутися в суд за місцем реєстрації банку або переглянути ще раз кредитну угоду, може бути, що адреса конкретного суду вказана там. Всі ці дії потрібні для того щоб:


Бесплатная юридическая консультация:

  • упевнитися в тому, чи дійсно банк подав позовну заяву або це був черговий психологічний тиск на боржника;
  • ознайомитися з матеріалами у справі, які ви можете відсканувати або сфотографувати.

Все перераховане вище дозволить вам більш детально ознайомитися:

  • з тим, до чого вам ще належить підготуватися;
  • з вимогами, які до вас пред’явили;
  • з моментами, які ви зможете заперечити.

Увага! Також дії 3-го пункту зможуть допомогти не тільки вам, але й вашому майбутньому юристові й адвокатові по кредитам. Адже ви зможете надати конкретну інформацію з вашої справи у письмовому вигляді, а це значно спростить роботу юридичних фахівців і відповідно підвищить ваші шанси виграти справу.

4. У той час, коли судом буде розглядатися ваша справа – вам обов’язково буде потрібно бути присутнім на кожному засіданні й уважно стежити за тим, чи не порушуються ваші права в ході судового процесу. Це буде потрібно для того, щоб у майбутньому ви могли оскаржити рішення суду й подати зустрічну позовну заяву на банк (зразок позову в суд на банк ви можете знайти, відвідавши сайт судової влади України). Також це може вам знадобитися, для того щоб спробувати знизити розміри штрафів та пені. Приміром, у частині 3 ст. 551 ЦКУ передбачено зниження штрафів і пені, якщо їхній розмір набагато більший збитків.

На практиці установи та організації, що видають кредит, не особливо рвуться до суду, щоб змусити боржника сплатити за рахунками. Це може бути обґрунтовано декількома причинами, про які говорилося раніше. Але, якщо ж банк звернувся в суд, то можете бути впевнені, що його представники настроєні більш ніж серйозно й прикладуть всі зусилля, для того щоб ваша несплата кредиту була погашена. Тому, якщо ви цікавитеся тим, як виграти суд з банком або не зовсім розумієте, що робити, якщо банк подав у суд по кредиту, то заздалегідь знайдіть кваліфіковану юридичну компанію, яка надасть вам незамінну допомогу та підтримку у вирішенні вашої проблеми.

Допомога адвоката

Що робити, якщо банк звернувся до суду за несплату кредиту? По-перше, не потрібно ховатися від співробітників банку, як це робить багато боржників, адже це ще більше погіршить те проблемне положення, у якому ви опинилися. Всупереч усьому, візьміть себе у руки, знайдіть сили та кошти, для того щоб погасити свій борг, або подайте докази того, що на даний момент ви цього зробити не можете. По-друге, ви завжди можете записатися на консультацію до наших юристів, які зможуть допомогти вам вирішити деякі питання ще до суду. А також, при необхідності, можете замовити послуги адвоката й готуватися до судових розглядів.


Бесплатная юридическая консультация:

Декілька причин, чому вам варто звернутися до досвідчених спеціалістів:

  • Банки та інші фінансові організації можуть дозволити собі юридичні послуги в суді й роблять це без роздумів.
  • Кожен кредитний договір складається тими ж досвідченими юристами, і якщо хтось й зможе знайти нюанси в подібному документі, то це інший фахівець, обізнаний у юриспруденції.
  • Юридичні спеціалісти, які працюють на фінансову установу, дійсно знають, як подавати в суд на позичальників. Можна не сумніватися, що всі позови та інші заяви будуть складені грамотно і правильно, чого не можна сказати про необізнаних в подібних справах людей, які можуть невірно скласти відповідний позов до суду на банк.
  • Боржникові варто розуміти, що навіть під час судового засідання представники банку скористаються послугами своїх адвокатів, а вистояти проти професіонала самому – практично неможливо.

Фахівці з нашої юридичної компанії радять громадянам України, на яких банки або інші фінансові організації подали в суд, не впадати у відчай! Навіть якщо суд виносить рішення на користь банку – це ще не значить, що позичальник повністю програє в даній ситуації. Адже крім основного розміру кредиту, який обов’язково повинен бути погашеним відповідно до договору, кредитор може нарахувати значну суму штрафу, нерідко перевищуючу сам кредит. Саме подібні штрафи можна звести до мінімальної суми, якщо вчасно заручитися допомогою адвоката.

Наша юридична компанія зможе запропонувати своїм клієнтам:

  • вивчення умов кредитної угоди й інших матеріалів справи;
  • базові та додаткові консультації;
  • підтримку в переговорах з банком;
  • збір та підготовку доказової бази, яка свідчить про неправомірні дії банку або державного виконавця стосовно боржника;
  • збір і підготовку доказової бази для зменшення процентних ставок, штрафів та інших санкцій, накладених на боржника;
  • подача позову до суду;
  • представництво у суді.

Обсуждение (1)

Доброго дна шановні юристи. Платинум банк має намір подати до суду, за несплату боргу. Реквізити надіслали лише в смс, з 3-х різних номерів і всі різні. Через те не сплачував, просив надіслати письмово, але листа нема, як мені діяти далі? Дякую.

Источник: http://edr.com.ua/ua/sud-z-bankom

Зразки позовних заяв про повернення банківського вкладу /депозиту/ (до суду загальної юрисдикції)

Опубликовал: SSS в ТИПОВІ ПОЗОВНІ ЗАЯВИ 09.06.,570 Просмотров

Даний розділ сайту спрямований на розміщення шаблонів позовних заяв про повернення банківського вкладу (депозиту) для безкоштовного використання та завантаження. Інформаційний Інтернет ресурс «МОЄ ПРАВО ІНФОРМ» періодично буде поповнювати цей розділ іншими формами позовних заяв даного напрямку.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ! Самостійне використання зразків позовних заяв може бути небезпечним для вашої справи. Радуємо звернутися до фахівців права.

Адвокатське бюро «Довженко та партнери»

Завантажити:

Позовна заява про зобов’язання банку в особі ліквідатора включити позивача (вкладника) до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.

Щодо зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженого Фонду по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» включити позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.

Фабула справи. Вкладником було пропущено строк 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію АТ «Дельта Банк» для подання заяви про свої вимоги та включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовив вкладнику включити його до реєстру акцептованих вимог кредиторів, посилаючись на норми ст. 45, ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон), а саме з підстав того, що вкладник на звернулася до ліквідатора із відповідною заявою про свої вимоги протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку. Враховуючи те, що чинним законодавством України не передбачено поновлення строку для подання таких заяв, було подано позов до суду з вимогами про зобов’язання вчинити певні дії, а саме зобов’язати банк, в особі ліквідатора включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку.

За цим посиланням, ви знайдете покрокову інструкцію по складанню цивільного позову до ПАТ «Банк Михайлівський» для повернення вкладу «Капітал» (Вересень 2017 р.):

Автор: Адвокат Ксенія Тарасова

Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

У сучасних умовах становлення банківської системи України, розвиток товарно-грошових відносин є неможливим без створення чіткої системи мобілізації грошових коштів та перетворення їх у капітал. Відносини, які виникають з приводу акумуляції і перерозподілу фінансових ресурсів є істотним і невід’ємним елементом економіки будь-якої держави. За цих умов виникає необхідність створення ефективного, злагодженого та дієвого правового механізму правового регулювання у сфері надання і цільового використання вільних грошових коштів, що забезпечується Цивільним Кодексом України шляхом формування положень про банківські правочини у главах 71 — 74 Кодексу. Параграф 3 глави 71 Цивільного Кодексу України присвячений правовій регламентації відносин з приводу укладання, виконання та реалізації прав і обов’язків сторін договору банківського вкладу (депозиту).

Конструкція договору банківського вкладу передбачає обов’язок банківської установи, що прийняла від вкладника чи для нього певну грошову суму виплачувати по закінченню обумовленого у договорі періоду таку суму та відсотки на неї або дохід в іншій формі. У залежності від виду договору та встановлених сторонами прав та обов’язків механізм реалізації договору може відповідно уточнюватися.

Договір банківського вкладу характеризується особливим суб’єктним складом — однією з сторін договору завжди є банківська установа, тобто юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. При цьому операції по залученню грошових коштів у вигляді депозиту належать виключно до банківських операцій, здійснення яких можливе за умови отримання банківської ліцензії (ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»). Відповідно до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ N 516 від 3 грудня 2003 р., укладення договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися також відокремленим підрозділом банку — юридичної особи за наявності дозволу, наданого головним банком цього підрозділу, погодженого з територіальним управлінням Національного банку України, та за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів.

Іншою стороною даного договору є вкладник, тобто будь-яка фізична або юридична особа, що надає грошову суму банківській установі на підставі договору банківського вкладу.

Об’єктом договору банківського вкладу (депозиту) є грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку під процент або дохід в іншій формі і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу носить реальний, оплатний та односторонній характер. Він вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми. Вклад в готівковій або у безготівковій формі, що переданий вкладником або для нього третьою особою стає власністю банку, який його використовує для здійснення інших банківських операцій. Зазначена обставина зумовлюється особливістю об’єкту договору — грошових коштів, що мають родовий та споживний характер, повернення яких можливе лише шляхом виплати такої ж самої суми коштів. Крім повернення вкладу, банк після закінчення строку дії договору чи достроково на вимогу вкладника зобов’язаний виплатити вкладнику нараховані на суму вкладу відсотки або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Зобов’язання банку щодо нарахування і виплати процентів або доходу в іншій формі характеризує даний договір як оплатний.

Договір банківського вкладу є одностороннім, тобто з моменту його укладення у банка виникає обов’язок повернення суми вкладу та нарахованих відсотків чи доходу в іншій формі, а вкладника — право вимагати виконання зазначених дій.

Відповідно до змісту статей 526 та 1058 ЦК України зобов’язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки за допомогою платіжної банківської картки).

У разі перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому самому банку, але ненадання вкладнику можливості використання цих коштів зобов’язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов’язання, яка передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 р. у справі № 6-140цс13).

Згідно ст. 1060 ЦК договір банківського вкладу може бути укладений на будь-яких умовах, які не суперечать закону. В основному, це депозитні вклади на умовах видачі вкладу на першу вимогу («до запитання») та строкові вклади.

Незалежно від виду вкладу, банк зобов’язаний видати суму вкладу або його частину на першу вимогу вкладника-фізичної особи і не може зменшувати суму вкладу шляхом застосування штрафних санкцій, невиплати процентів за вкладом чи інших можливих форм відшкодування збитків банку.

Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу вважаються нікчемними, тобто, наявність таких положень у тексті договору не породжує тих правових наслідків, які сторони мали на увазі.

Договір банківського вкладу визнається оплатним, тому вкладник має право на отримання процентів за вкладом навіть у випадку дострокового розірвання такого договору за ініціативою вкладника. За своєю суттю витребування вкладу до закінчення його строку слід визнати як односторонню зміну умов договору, яка дозволяється законом, але вчинення такої дії спричиняє настання певних наслідків, а саме у розмірі нарахування процентів за цим вкладом.

Банк має право зменшити суму процентів, які передбачалися за договором строкового депозиту до розміру вкладу «до запитання», але не може зменшити її. У договорах банківського вкладу сторони можуть встановити спеціальний розмір процентів, які нараховуються у випадку дострокового розірвання строкового договору, при цьому їх розмір не може бути меншим від розміру процентів за договором банківського вкладу «до запитання».

Стаття 1061 Цивільного Кодексу України визначає порядок та межі повноважень банку щодо односторонньої зміни умов договору. Зокрема, банк має право змінити розмір процентів, які нараховуються і виплачуються за укладеним договором «до запитання». Від такої умови сторони можуть відступити, встановивши безпосередньо в договорі положення про заборону односторонньої зміни розміру процентів за вкладом на вимогу.

Законом встановлюється порядок дій банку у випадку зменшення розміру процентів. Так, установа банку зобов’язана повідомити вкладника про зменшення розміру процентів. І тільки після спливу одного місяця з моменту відповідного повідомлення до вкладу (депозиту) може застосовуватися новий (зменшений) розмір процентів. Виходячи з буквального тлумачення положень статті 1061 Цивільного Кодексу України, слід визнати, що така інформація повинна бути доведена до відома вкладника. У договорах банківського вкладу може передбачатися інший строк повідомлення про зменшення розміру процентів, а також спосіб такого повідомлення.

Зменшення розміру процентів за строковим договором банківського вкладу не допускається в односторонньому порядку. Повідомлення вкладника про збільшення розміру процентів за договором банківського вкладу не передбачається.

У договорі може встановлюватися періодичність виплати процентів, однак ст. 1061 Цивільного Кодексу України встановлено загальне правило у цьому випадку, яке визначає, що проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові зі спливом кожного кварталу. При цьому вчинення такої дії банку повинне ґрунтуватися на вимозі вкладника про це. Якщо проценти не витребувані, то спрямовуються на капіталізацію вкладу(збільшення депозиту).

Законом передбачено обов’язок банку разом з поверненням вкладу(депозиту) виплатити і нараховані проценти. Тобто, не допускається затримання виплати процентів за вкладом, одностороння відстрочка чи розстрочка виплати процентів за вкладом. У випадку таких дій з боку банку вкладник має право захистити свої права у передбаченому законом порядку (глава 3 Цивільного Кодексу України).

Право клієнта на розірвання договору банківського рахунку в односторонньому порядку безумовне. Договір вважається розірваним з моменту отримання банком заяви про закриття рахунку.

Реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок — рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Визначення договору банківського рахунку, з якого випливає, що вказаний договір є консенсуальним та двостороннім. Із змісту ч. 4 ст. 1068 та ст. 1070 Цивільного Кодексу випливає, що він може бути оплатним. При цьому обов’язок із оплати може покладатися як на банк так і на клієнта. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1068 клієнт зобов’язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. Згідно з правилами ст. 1070 Цивільного Кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

За договором банківського рахунка виникають декілька груп відносин.

По-перше, банк зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять від клієнта або від третіх осіб, а також видавати на вимогу клієнта необхідні йому суми. При цьому банк може використовувати кошти, що є на рахунку, на власний розсуд, у тому числі як кредитні ресурси для інших осіб. Однак у будь-якому випадку, банк повинен забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатися коштами на його рахунку.

По-друге, банк зобов’язується виконувати доручення клієнта про здійснення платежів і про отримання коштів, які належать клієнту.

Сторонами договору банківського рахунку є банк або інша фінансова установа та клієнт.

Банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Клієнтом за договором може виступати будь-яка особа, яка звернулася з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 2 ст. 1067 Цивільного Кодексу України).

Частина 2 ст. 1066 Цивільного Кодексу України встановлює право банку використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Зокрема, вказані кошти можуть використовуватися банком для виплати процентів за вкладами іншим клієнтам або надання кредитних ресурсів. При цьому банк повинен своєчасно задовольнити вимогу клієнта щодо розпорядження коштами на рахунку.

За загальним правилом, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Однак, спеціальним законодавством встановлені деякі винятки з цього правила.

Так, наприклад, уповноважений банк здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів (п. 3 ч. II ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року N 15-93).

Стороною договору банківського рахунку може бути фінансова установа. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року N 2664 фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Положення глави 72 Цивільного Кодексу Ураїни застосовуються до так званих кореспондентських рахунків, тобто рахунків, що відкриваються одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Укладення договору банківського рахунка здійснюється відповідно до умов, погоджених сторонами, а також спеціального законодавства, зокрема, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492. Відповідно до п. 1.9 Інструкції договір банківського рахунка укладається у письмовій формі.

Договір банківського рахунка є публічним договором, тобто банк повинен укласти договір банківського рахунка з будь-яким клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах. Банк не має права відмовити клієнту у відкритті банківського рахунка, якщо дотримано наступних умов: клієнт звернувся до банку з пропозицією відкрити рахунок для вчинення відповідних операцій за рахунком, які передбачені законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією; відкриття рахунка не призведе до порушення законодавства та економічних нормативів; у банка є необхідні виробничі та технічні можливості для відкриття рахунка; відсутні інші причини, що позбавляють банк можливості відкрити рахунок.

Можливість відмови банку від відкриття рахунка може допускатися законом або банківськими правилами. Так, наприклад, у разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні (ч. V ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Необґрунтоване ухилення банку від укладення договору банківського рахунка є порушенням прав потенційного клієнта. Відтак, у останнього виникає право на захист. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

При здійсненні узагальнення аналізувалась практика розгляду Бориспільським міськрайонним судом Київської області справ зі спорів, що виникають із договорів банківського вкладу та банківського рахунку на протязі 2013 року та першого півріччя 2014 року.

За даними судової статистики протягом даного часу в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала 1 цивільна справа за позовом Лисенко Ліни Миколаївни до публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Бориспільського відділення №54 про спонукання укласти договір.

Позивач 15.07.2013 року звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи і підтримуючи який, в позові зазначила, що вона звільнилась з роботи у зв’язку із скороченням штату працівників. Після чого позивачка звернулась до Бориспільського центру зайнятості для отримання допомоги по безробіттю, де їй повідомили про необхідність відкриття рахунку у банківській установі для отримання допомоги. У зв’язку з чим вона звернулася до Бориспільського відділення №54 публічного акціонерного товариства «Укргазбанк». Але не змогла відкрити рахунок, оскільки відповідач запропонував підписати відповідний договір шляхом заповнення заяви-анкети на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. В даній заяві однією із умов є надання згоди про обробку та використання відповідачем її персональних даних, але така згода не передбачена законодавством та порушує її права. У зв’язку з вищенаведеним позивач просить суд зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» укласти з нею договір шляхом підписання заяви-анкети на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб без умови щодо надання неї згоди на обробку та використання банком її персональних даних.

5 грудня 2013 року суд виніс рішення про відмову у задоволенні позову Лисенко Ліни Миколаївни до публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» в особі Бориспільського відділення №54 про спонукання укласти договір та стягнення моральної шкоди за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, яке винесено з порушенням застосування норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Колегія суддів Апеляційного суду Київської області вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та залишили рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області без змін.

При розгляді зазначених спорів у суддів Бориспільського міськрайонного суду не виникало проблемних та спірних питань щодо їх вирішення.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що розглядаючи справи даної категорії судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області дотримуються вимог матеріального та процесуального законодавства, ретельно вивчають матеріали справ, всебічно, повно і об’єктивно досліджують обставини справи, ухвалюючи кінцеве рішення у справі.

Тема: Зразки позивних заяв з цивільних правовідносин

Источник: http://moe-pravo.com.ua/zrazki-pozovnih-zayav-pro-povernennya-bankivskogo-vkladu-depozitu-do-sudu-zagalnoyi-yurisdiktsiyi/

Published by admin